про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей реалізації енергосервісу на об’єктах державної та комунальної власності

Пояснювальна записка

до проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей реалізації енергосервісу на об’єктах державної та комунальної власності

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

На сьогодні в Україні енергоефективність бюджетної сфери залишається у 2 – 3 рази нижче відповідних показників у країн Європейського Союзу. Це призводить до неефективного використання бюджетних коштів.

Разом з тим, політика ЄС спрямована на забезпечення провідної ролі в питаннях енергоефективності саме бюджетною сферою. Це відображено, зокрема в Директиві Європейського Парламенту та Ради 2012/27/ЕС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність.

Одним із ефективних інструментів підвищення енергетичної ефективності бюджетних установ є укладання енергосервісних договорів (ЕСКО-механізм). Механізм полягає в тому, що виконавець енергосервісу реалізує енергоефективні заходи, гарантує досягнення певного рівня економії енергоресурсів та повертає вкладені інвестиції за рахунок отриманої економії витрат на оплату спожитих паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг протягом строку дії енергосервісного договору.

Можливість застосування механізму енергосервісу в Україні визначена Законами України № 327-VIII від 09.04.2015 «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та № 328-VIII від 09.04.2015 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», а також відповідними підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання положень цих законів.

Крім того, у 2017 році були внесені законодавчі зміни у зв’язку із набуттям чинності та введенням в дію нового базового законодавства в сфері закупівель – Закону України «Про публічні закупівлі».

В результаті після відновлення можливості проведення публічних закупівель енергосервісу з кінця жовтня 2017 по лютий 2020 року оголошено більше 1070 тендерів, з яких лише близько половини успішно завершено та укладено 447 енергосервісних договорів на суму близько 939 млн гривень.

2. Цілі і завдання законопроекту

Прийняття проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей реалізації енергосервісу на об’єктах державної та комунальної власності (далі – законопроект) сприятиме удосконаленню механізму закупівлі енергосервісу та реалізації енергосервісних договорів для впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Законопроектом вносяться зміни до Бюджетного кодексу України.

Основні положення пропонованого законопроекту:

• визначення базового рівня як середньорічного за три роки, що передують року, в якому здійснюється публічна закупівля енергосервісу негативно сприймається замовниками енергосервісу з причини поступового зменшення з року в рік споживання енергоресурсів (особливо в останні роки). Після введення у 2017 році норми щодо коригування визначення та розрахунку результату здійснення енергосервісу з урахуванням змін кліматичних умов, температури зовнішнього повітря, призначення об’єкта енергосервісу, змін у конструкції або площі, порядку або режиму роботи об’єкта енергосервісу ідеологія усереднення базового рівня за три роки як, зокрема кліматичний фактор, втрачає сенс. Пропонується визначати базовий рівень за календарний рік, що передує року, в якому здійснюється публічна закупівля енергосервісу та при розрахунку результатів енергосервісу керуватись співставними умовами, процедура та порядок такого перерахунку вже визначена як одна з істотних умов енергосервісного договору;
• пропонується відмова від затвердження істотних умов енергосервісного договору (ціни, строку та рівня економії), що відбувається протягом 60 робочих днів після завершення тендеру до укладання енергосервісного договору. Як засвідчила практика, ця процедура не несе додаткових гарантій інвесторам, затягує процес укладання договору – до 3 місяців – що, в свою чергу, впливає на початок впровадження енергоефективних заходів, особливо перед новим опалювальним періодом  (або призводить до його неукладання та неуспішного тендеру). Крім того, з 01.01.2019 функція із затвердження істотних умов (ціни, строку та рівня скорочення споживання) відносно об’єктів державної форми власності передана від Мінфіну до Держенергоефективності, який за своєю компетенцією не включений до бюджетного процесу закладання оплати за енергосервісом. Загальний підхід додаткового погодження результатів тендеру стороннім органом не відповідає принципам публічних закупівель.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового
   регулювання

У даній сфері правового регулювання основними нормативно-правовими актами є:

Бюджетний кодекс України;

Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”;

Закон України “Про енергозбереження”;

Примірний енергосервісний договір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 845.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Впровадження проекту Закону не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття проекту

Прийняття законопроекту дозволить залучати більше приватних інвестицій до реалізації проектів з термомодернізації будівель бюджетних установ, що має на меті економію споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг.

Створення та розвиток ринку енергосервісу є виконанням зобов’язань України щодо імплементації директив Європейського Союзу, Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року, зокрема в частині забезпечення провідної ролі бюджетних установ у досягнені показників енергоефективності та стимулювання укладання енергосервісних договорів.

Удосконалення процесів закупівель енергосервісу дозволить більш повно розкрити потенціал зазначеного механізму, який передбачає скорочення споживання природного газу на 700 млн. куб. м щорічно.