Проект закону
до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку енергосервісу
На сьогодні в Україні енергоефективність бюджетної сфери залишається у 2 – 3 рази нижче відповідних показників у країн Європейського Союзу. Це призводить до неефективного використання бюджетних коштів.
Разом з тим, політика ЄС спрямована на забезпечення провідної ролі в питаннях енергоефективності саме бюджетною сферою. Це відображено, зокрема в Директиві Європейського Парламенту та Ради 2012/27/ЕС від 25 жовтня 2012 року про енергоефективність.
Одним із ефективних інструментів підвищення енергетичної ефективності бюджетних установ є укладання енергосервісних договорів (ЕСКО-механізм). Механізм полягає в тому, що виконавець енергосервісу реалізує енергоефективні заходи, гарантує досягнення певного рівня економії енергоресурсів та повертає вкладені інвестиції за рахунок отриманої економії витрат на оплату спожитих паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг протягом строку дії енергосервісного договору.
Можливість застосування механізму енергосервісу в Україні визначена Законами України № 327-VIII від 09.04.2015 «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та
№ 328-VIII від 09.04.2015 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», а також відповідними підзаконними нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання положень цих законів.
В результаті починаючи з кінця 2017 року станом на жовтень 2020 року укладено більше 500 енергосервісних договорів на суму понад 1,25 млрд гривень.
Перший етап реалізації механізму енергосервісу в Україні засвідчив, що необхідне удосконалення існуючої законодавчої бази, для більшого залучення інвестицій, створення умов для банківського кредитування енергосервісних компаній, що призведе до впровадження більш комплексних енергоефективних заходів. Крім того, спрощення укладання енергосервісних договорів з дотриманням балансу ризиків та вигід як замовників енергосервісу (державної та комунальної форми власності), так і виконавців енергосервісу (ЕСКО) призведе до більшої кількості успішних тендерів, які б закінчувались укладання енергосервісних договорів та впровадження енергоефективних заходів.
Також доцільним є збільшення можливостей застосування інструменту ЕСКО на об’єктах підприємств теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, де існує значний потенціал енергозбереження.
За даними річного звіту НКРЕКП за 2019 рік за результатами здійсненого моніторингу, аналізу та оцінки ефективності господарської діяльності ліцензіатів НКРЕКП у сфері теплопостачання встановлено, що підлягають модернізації/реконструкції 44,5 % котлів з терміном експлуатації понад 30 років та 83,9 % теплових мереж з терміном експлуатації понад 25 років. В свою чергу частка ветхих та аварійних мереж водопостачання та водовідведення сягає 45%, при цьому кошти підприємств, що можуть бути використані для цілей відновлення (річний обсяг амортизації), становлять близько 410 млн грн, натомість загальна вартість відновлення є більшою за цю суму у 549 разів.
Енергосервіс стане одним із інструментів енергомодернізації вищезгаданих галузей. Відтак, для залучення інвестицій в модернізацію систем комунального господарства необхідно, зокрема, створювати нові інструменти та такі, що передбачають залучення приватного капіталу.
Також у зв’язку із набуттям чинності нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 45, ст.289), для уникнення правових колізій при здійсненні закупівель енергосервісу необхідним є прийняття низки технічних правок.
Прийняття проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку енергосервісу (далі – законопроект) сприятиме реалізації цілеспрямованої інвестиційної політики держави у сфері енергозбереження, спрямованої на зменшення споживання енергоресурсів та енерговитрат бюджетних установ всіх рівнів, створить умови для залучення інвестицій, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності, розвитку української промисловості, що виробляє енергоефективне обладнання, і, відповідно, стабілізації та розвитку економіки України.
Законопроектом вносяться зміни до низки законів України:
Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” – базового законодавчого акту, яким встановлено правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об’єктів державної та комунальної власності, а також до прикінцевих положень Закону України № 1980-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 18, ст.220); Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»; Закон України «Про теплопостачання»;
Основні положення пропонованого законопроекту стосуються вирішення таких проблемних питань:
внести зміни до профільних законів України «Про теплопостачання», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» в частині унормування здійснення енергосервісу на об’єктах теплопостачання, централізованого питного водопостачання, централізованого водовідведення;
у Законі України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»:
уточнити термін «об’єкт енергосервісу» включивши до нього в тому числі об’єкти, які входять до складу цілісного майнового комплексу з надання послуг централізованого теплопостачання, централізованого питного водопостачання, централізованого водовідведення;
затверджувати базовий рівень для об’єктів енергосервісу, що перебувають на балансі, в оперативному управлінні або господарському віданні підприємств, установ, організацій, які виробляють, транспортують або постачають товар, послугу, комунальну послугу, разом із значеннями (у натуральних одиницях) обсягів виробництва (транспортування, постачання) відповідного товару, послуги, комунальної послуги за період базового рівня, а також корегувати фактичний рівень споживання ПЕР та результат здійснення енергосервісу в тому числі з урахуванням обсягів виробництва (транспортування, постачання) відповідного товару, послуги, комунальної послуги відносно значень (у натуральних одиницях) за період базового рівня.
У даній сфері правового регулювання основними нормативно-правовими актами є:
Бюджетний кодекс України;
Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”;
Закон України “Про публічні закупівлі”;
Закон України “Про енергозбереження”;
Примірний енергосервісний договір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 845.
Впровадження проекту Закону не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.
Прийняття законопроекту дозволить розширити залучення приватних інвестицій в реалізацію енергоефективних проектів, що мають на меті економію споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг.
Створення та розвиток ринку енергосервісу є виконанням зобов’язань України щодо імплементації директив Європейського Союзу, Національного плану дій з енергоефективності на період до 2020 року, зокрема в частині забезпечення провідної ролі бюджетних установ в досягнення показників енергоефективності та стимулювання укладання енергосервісних договорів.
Очікується, що завдяки впровадженню запропонованих змін збільшиться кількість успішних тендерних процедур, які передбачатимуть більш комплексні енергоефективні заходи.
Удосконалення процесів закупівель енергосервісу дозволить більш повно розкрити потенціал зазначеного механізму, який передбачає скорочення споживання природного газу на 700 млн. куб. м щорічно.