На запрошення Сергія Нагорняка до вшанування памʼяті Тараса Шевченка доєдналися таджицькі дипломати. За традицією, 9 березня на Звенигородщині — малій батьківщині Тараса Шевченка — зібралося багато гостей, аби вшанувати памʼять Кобзаря. Цього року на запрошення Сергія Нагорняка в урочистостях взяв участь заступник Посла Таджикистану в Україні Мухаммад Егамзод та другий секретар-консул Посольства Таджикистану Лутфулло Гоібназаров.
Культурна дипломатія і спадщина Шевченка
«Для посилення співпраці та залучення більшої підтримки для України нам важливо розвивати і культурну дипломатію. Тому я часто запрошую іноземні компанії та дипломатів на Черкащину. Радий, що цьогоріч ми вперше за багато років зустрічаємо таджицьких дипломатів. Знаково, що літературна спадщина Тараса Шевченка має високе місце в таджицьких перекладах і дослідженнях», — зазначив Сергій Нагорняк.

Відвідання пам’ятних місць
Почесні гості разом з громадськістю поклали квіти до пам’ятника Материнству й пам’ятника Шевченку в Моринцях. Вони відвідали Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»:
- каплицю Святого Тарасія,
- хату Якима Бойка, де народилася мама Тараса,
- хату Андрія Колесника, де народився Тарас Григорович.

Особливо вразила виставка робіт «Пташка – вісник добра» майстринь петриківського та самчиківського розпису. Сергій Нагорняк наголосив, що постать Тараса Шевченка єднає українців у світі навколо національної ідеї та ідентичності. Він процитував відомі рядки:
«Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!»

«Черкащина — місце сили. Сюди, на малу батьківщину Тараса, як на прощу, хоч раз в житті приїздить кожен українець і українка. Тут набираються сил і наснаги. Я бажаю, щоб Всевишній допоміг нам здобути Перемогу і плекати свою культуру під мирним небом», — додав народний депутат.
Виступ таджицького дипломата
Мухаммад Егамзод, заступник Посла Таджикистану, розповів, що працює в Україні з вересня 2024 року. Він звернувся українською мовою і поділився, що мав мрію — відвідати рідні місця Шевченка, і ця мрія здійснилася.
У Душанбе він мешкає на вулиці Шевченка, де також встановлено його погруддя. Дипломат зачитав «Заповіт» таджицькою мовою у перекладах Мірзо Турсунзода та Абулкосима Логуті.
Враження від Черкащини
«Черкащина — це серце України. Тут усі скарби української землі: Дніпро, степи, пісні та щирі люди. Неможливо пізнати Україну, не побувавши на Черкащині», — зазначив дипломат.
Його вразили народні пісні у виконанні місцевих колективів:
«Без перекладача зрозуміло, про що співають ці гарні й талановиті люди, бо кожне слово проходить прямо через серце».
Він підкреслив, що місцеві люди не лише пишаються своїм земляком, а й продовжують його життя у творчості.

Культурний обмін і подарунки
Мухаммад Егамзод подарував твори Садріддіна Айні у перекладі українською народному депутату Сергію Нагорняку, директорці Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмилі Шевченко та директорці Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірині Собко.

«Сподіваюся, цей факт міжкультурного обміну посприяє розвитку стосунків наших країн, зміцненню дружби і взаємоповаги», — додав дипломат.
Шевченко в Таджикистані
Поезія Шевченка перекладається таджицькою вже майже сто років. Перші публікації з’явилися у 1930-х роках. У 1940-х роках вийшли чотири збірки таджицьких перекладів його поезії. Нещодавно співак Jonibek (Джонібек Муродов) презентував кліп на слова Шевченка «Якби зустрілися ми знову», який зібрав мільйони переглядів.

Підсумкові слова
«Я мріяв відвідати малу батьківщину Шевченка, і моя мрія здійснилася. Дякую народному депутату Сергію Нагорняку за запрошення. Я ще дужче закоханий в Україну, її красиву й щедру землю та щирих людей. Особливо наголошую: дух Шевченка з нами! Бажаю Українському народові сили й Волі, щоб у Шевченковій Україні якнайшвидше настав мир», — підсумував Мухаммад Егамзод.

Будьте першим хто залишив коментар.