Проект закону

про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України (щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України і Директора Державного бюро розслідувань)

Деталі законопроекту

Дата реєстрації:
22/02/2021
Номер реєстрації:
5133
Сесія реєстрації:
5 сесія IX скликання
Рубрика законопроекту:
Правова політика
Законопроект на сайті Верховної:

Пояснювальна записка

до проекту Закону України “Про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України (щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань)”

 

  1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 3). Як обґрунтовано зазначає у зв’язку з цим Конституційний Суд України, держава різними правовими засобами забезпечує захист прав і свобод людини і громадянина в особі органів законодавчої, виконавчої і судової влади та інших державних органів, які здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001).

У демократичній правовій державі, якою на конституційному рівні визнано Україну, забезпечення безпеки людини, гарантування і захист її конституційних прав і свобод є одним з головних завдань правоохоронних органів держави, особливо тих, чия діяльність спрямована на попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, суддями та працівниками правоохоронних органів. Ефективне виконання такими державними правоохоронними органами своїх функцій забезпечується, перш за все, їх максимальною незалежністю, передусім від органів законодавчої та виконавчої влади, оскільки саме їх представники займають особливо відповідальне становище, а сфери їх діяльності пов’язані з високими корупційними ризиками. В Україні до таких державних правоохоронних органів належать Національне антикорупційне бюро України та Державне бюро розслідувань.

Саме тому вкрай важливо забезпечити таку процедуру призначення на посади і звільнення з посад керівників Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань, яка забезпечить їх максимальну незалежність від Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади. А враховуючи, що згідно зі статтею 102 Конституції України Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав та свобод людини і громадянина, і при цьому не належить до жодної з трьох, визначених статтею 6 Основного Закону України, гілок державної влади, віднесення права призначати на посади та звільняти з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань саме до конституційних повноважень глави держави забезпечить максимальну незалежність, а отже – і ефективність функціонування цих державних правоохоронних органів.

Водночас конституційне закріплення порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників вказаних державних правоохоронних органів має здійснюватися з урахуванням юридичних позицій Конституційного Суду України. Зокрема, у своєму Висновку від 30 жовтня 2003 року № 1-в/2003 Суд зазначив, що “організація і здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову не є самоціллю, а покликана забезпечувати права і свободи людини і громадянина” (абзац четвертий підпункту 4.6.2 підпункту 4.6 пункту 4 мотивувальної частини). У Рішенні від 1 квітня 2008 року № 4-рп/2008 Конституційний Суд України зазначав, що поділ державної влади відображає функціональну визначеність кожного з державних органів, передбачає не тільки розмежування їх повноважень, а й їх взаємодію, систему взаємних стримувань та противаг, які мають на меті забезпечення їх співробітництва як єдиної державної влади (абзац другий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини). Згідно з конституційним принципом поділу влади Президент України виконує певні функції, передбачені Конституцією України, які реалізуються через систему повноважень та їх складових, у тому числі й дискреційних (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 21 червня 2011 року № 7-рп/2011).

“Зазначені засади Конституції України забезпечують збалансованість конституційних повноважень органів державної влади, відповідність цих повноважень визначеним Основним Законом України засадам конституційного ладу та формі державного правління в Україні. Крім того, унеможливлюється конкуренція компетенцій цих органів, наділення їх невластивими повноваженнями та концентрація владних повноважень в одного чи кількох суб’єктів державної влади. Недотримання цих вимог, у тому числі при внесенні змін до Основного Закону України, негативно позначиться на змісті та спрямованості діяльності держави, унеможливить виконання нею свого головного обов’язку – утвердження і забезпечення прав і свобод людини” (абзац четвертий пункту 9 мотивувальної частини Висновку від 16 грудня 2019 року № 7-в/2019).

Ураховуючи зазначені юридичні позиції Конституційного Суду України, з метою забезпечення збалансованості конституційних повноважень глави держави та парламенту України в процедурі призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань, з огляду на конституційне закріплення за Президентом України функції гарантування прав людини, а за Верховною Радою України – функції парламентського контролю, необхідно закріпити відповідні конституційні повноваження Президента України та Верховної Ради України у питанні призначення керівників вказаних державних правоохоронних органів.

З урахуванням викладеного зазначеним законопроектом пропонується доповнити статтю 85 Конституції України новими пунктами 251 та 252, якими Верховна Рада України наділяється такими повноваженнями, як надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Директора Національного антикорупційного бюро України та надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Директора Державного бюро розслідувань. Також пропонується доповнити статтю 106 Конституції України новими пунктами 111 та 112, якими Президент України наділяється повноваженнями призначати на посаду та звільняти з посади за згодою Верховної Ради України Директора Національного антикорупційного бюро України; призначати на посаду та звільняти з посади за згодою Верховної Ради України Директора Державного бюро розслідувань.

 

  1. Мета і завдання законопроекту

Метою запропонованих законопроектом змін є закріплення особливого порядку призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань Президентом України за згодою Верховної Ради України, що забезпечить максимальну незалежність зазначених державних правоохоронних органів, не порушуючи балансу конституційних повноважень глави держави та парламенту України.

 

  1. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Запропонована законодавча ініціатива має на меті внесення необхідних змін до Конституції України, а саме до статей 85 та 106, якими визначаються повноваження Верховної Ради України щодо надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань та повноваження Президента України стосовно призначення на посади та звільнення з посад за згодою Верховної Ради України Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань.

 

  1. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового регулювання

Нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини у цій сфері, є: Конституція України, Закон України “Про Національне антикорупційне бюро України”, Закон України “Про Державне бюро розслідувань”.

Законопроект у пропонованій редакції раніше до Верховної Ради України не подавався.

 

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону, про проект якого йдеться, не потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України і місцевих бюджетів.

Прийняття Закону не потребує проведення всеукраїнського референдуму та, відповідно, виділення коштів з Державного бюджету України для його проведення.

  1. Прогноз соціально-економічних, політичних, правових та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття Закону сприятиме оптимізації і збалансованості повноважень глави держави та парламенту в сфері призначення на посади та звільнення з посад Директора Національного антикорупційного бюро України та Директора Державного бюро розслідувань, забезпечить максимальну незалежність й ефективність функціонування очолюваних ними державних правоохоронних органів.

 

  1. Інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту

Прийняття законопроекту не потребує викликаного системною єдністю норм Конституції України одночасного внесення змін до розділів Конституції України, зазначених у статті 156 Конституції України.

Законопроект відповідає вимогам частини другої статті 156, статей 157 та 158 Конституції України.

У законопроекті відсутні положення, які в раніше наданих висновках та прийнятих рішеннях Конституційного Суду України визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

Положення законопроекту викладені повно, чітко, є несуперечливими та дадуть змогу системно регулювати відповідні суспільні відносини на конституційному рівні. Законопроект не потребуватиме прийняття до нього пропозицій і поправок, у тому числі редакційно уточнюючого характеру.

Прийняття запропонованих у законопроекті змін до Конституції України не призведе до порушення міжнародних зобов’язань України.