про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях

Пояснювальна записка

до проекту Закону України «Про внесення змін

до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення

прозорості у видобувних галузях»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

У 2013 році Україна приєдналась до міжнародної Ініціативи прозорості видобувних галузей (далі – ІПВГ). ІПВГ базується на принципах та вимогах організації, викладених у Стандарті ІПВГ, що переглядається кожні три роки з урахуванням практики його застосування в країнах-учасницях та затверджується Міжнародним Правлінням ІПВГ.

Метою Ініціативи прозорості видобувних галузей є:

забезпечення прозорості використання державою фінансових ресурсів, отриманих від видобувної галузі, що запобігає корупції та покращує ефективність управління державними фінансовими ресурсами;

доведення суспільству вигід від видобування природних ресурсів, що проявляється в отриманні державою протягом багатьох років доходів та спрямування їх на цілі суспільного розвитку;

досягнення такого розуміння суспільством вигід від отримання державою доходів від видобувної галузі та здійснення їх витрат у прозорий спосіб, що у майбутньому сприятиме дебатам у суспільстві та усвідомленому вибору варіантів сталого розвитку;

доведення переваг від фінансової прозорості у сфері використання природних ресурсів в Україні компаніям, які здійснюють діяльність у сфері видобутку (не лише в Україні), що призведе до покращення середовища для внутрішніх та іноземних інвестицій.

З метою імплементації вимог ІПВГ в національне законодавство 18 вересня 2018 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (далі – Закон № 2545-VIII), який:

визначає обсяги інформації, що підлягає розкриттю компаніями, що здійснюють діяльність у видобувних галузях, та державними органами та компаніями, що є отримувачами коштів видобувних галузей, способи та порядок її розкриття, відповідальність за не розкриття або неповне, несвоєчасне розкриття інформації;

передбачає підготовку та оприлюднення щорічного звіту ІПВГ, що відкриває суспільству дані про податкові та інші неподаткові (соціальні, екологічні) зобов’язання видобувних компаній, а також про обсяги їх фактичних платежів до державного та місцевих бюджетів, та надає владі, суспільству та потенційним інвесторам розуміння ситуації у видобувному секторі країни;

визначає порядок створення та функціонування Багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ, що формується з представників держави, компаній видобувних галузей та громадянського суспільства, та має слідкувати за впровадженням ІПВГ в Україні, контролювати дотримання вимог Стандарту ІПВГ;

передбачає створення електронного порталу, де у форматі відкритих даних буде фіксуватись інформація, що підлягає розкриттю компаніями, що здійснюють діяльність у видобувних галузях, та державними органами – отримувачами платежів.

Прийняття Закону № 2545-VIII стало важливим кроком у досягненні  Україною мети та принципів ІПВГ, дозволило врегулювати на законодавчому рівні питання розкриття інформації у видобувних галузях за Стандартом ІПВГ.

В той же час у червні 2019 року Міжнародним Правлінням ІПВГ був затверджений оновлений Стандарт ІПВГ 2019 року, який змінює обсяг інформації, що її мають розкривати компанії, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, та містить нові очікування від компаній. Це зокрема стосується таких аспектів:

• відображення гендерного аспекту в діяльності компаній,
• надання інформації щодо впливу від діяльності компаній на оточуюче середовище,
• повне розкриття контрактів на користування надрами, що укладаються інвесторами з державою (в особі уповноваженого органу або особи), починаючи з 1 січня 2021 року.

Крім того, практика реалізації положень Закону № 2545-VIII продемонструвала низку питань, що потребують врегулювання, зокрема, що стосується: удосконалення термінології;  визначення переліку корисних копалин загальнодержавного значення, щодо яких повинно відбуватись звітування видобувними компаніями (у чинній редакції звітуванню підлягають навіть дрібні підприємства з добування піску або з водопостачання, що мають дозволи на користування відповідними ресурсами); удосконалення порядку формування Багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ та її повноважень; необхідності пришвидшення запровадження електронної системи подання та аналізу звітності у видобувних галузях та переходу на електронне звітування; спрощення  процедури розкриття інформації компаніями; врегулювання питання щодо відповідальності компаній за подання недостовірної інформації; упорядкування норм інших законодавчих актів з Законом № 2545-VIII.

У зв’язку із цим, виникає нагальна потреба у приведенні вимог Закону № 2545-VIII у відповідність до оновленого Стандарту ІПВГ 2019 року, а також у вдосконаленні відповідних норм Закону № 2545-VIII  з огляду на практику його застосування.

2. Цілі та завдання законопроекту

Основною метою законопроекту є удосконалення норм Закону № 2545-VIII за результатами практичного його застосування та впровадження нових вимог Ініціативи прозорості у видобувних галузях.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Проектом закону пропонується внести зміни до Закону № 2545-VIII щодо приведення у відповідність з вимогами Стандарту ІПВГ 2019 року, зокрема:

• уточнюється порядок розкриття інформації, що вимагається законом (порядок затвердження форм звітності, граничний термін подання звітності суб’єктами розкриття інформації), та обсяг інформації, що підлягає розкриттю. Зокрема, окремою вимогою Стандарту ІПВГ 2019 року є розкриття (оприлюднення) контрактів на користування надрами, що укладаються інвесторами з державою (уповноваженою особою держави) починаючи з 1 січня 2021 року;
• впроваджується звітування в тому числі і за суми платежів за викиди двоокису вуглецю;
• відомості щодо середньооблікової кількості працівників повинні подаватись з визначенням кількості працівників кожної статі;
• визначаються гендерні квоти при формуванні персонального складу багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ.

Також, законопроектом:

–  удосконалюється термінологія, що застосовується у Законі (визначення «видобувні галузі», «проектна діяльність», «суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у видобувних галузях», «угоди про користування надрами»);

– уточнюється коло суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях та повинні звітуватись за правилами Закону № 2545-VIII (перелік корисних копалин загальнодержавного значення, діяльність з якими підлягатиме звітуванню, затверджується Мінеконенерго за поданням Багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ);

– удосконалюється порядок формування Багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ та перелік її повноважень, передбачається створення національного секретаріату ІПВГ (який по факту функціонує вже з 2013 року), який організує роботу Багатосторонньої групи та допомагає у виконанні функцій, покладених на неї, координує роботу багатосторонньої групи з Міжнародним правлінням ІПВГ;

– уточнюється порядок обрання незалежного адміністратора та його повноваження;

– визначаються заходи, що мають прискорити підготовку електронної системи подання та аналізу звітності у видобувних галузях (онлайн-платформи для розкриття даних видобувних галузей) та перехід на електронне звітування;

– врегульовується питання відповідальності компаній, що здійснюють діяльність у видобувних галузях, за подання недостовірної інформації.

4. Місце законопроекту в системі законодавства

Нормативно-правову базу у даній сфері правового регулювання становить Закон України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» від 18 вересня 2018 року № 2545-VIII.

Реалізація положень вказаного законопроекту передбачає внесення змін до Кодексу України про надра та Закону України «Про нафту і газ» з метою узгодження норм зазначених законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Відповідно до Закону підготовка звіту ІПВГ здійснюється незалежним адміністратором, який щороку обирається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики, за конкурсною процедурою. Підготовкою останніх звітів як переможець за конкурсом, займалась провідна світова консалтингова компанія Ernst & Young. У минулі роки фінансування підготовки щорічних звітів ІПВГ здійснювалась за рахунок коштів міжнародної технічної підтримки (зокрема Гранту Світового Банку).

Починаючи з 2020 року фінансування підготовки щорічних звітів ІПВГ здійснюється за рахунок видатків державного бюджету, для чого у видатках Державного бюджету України на 2020 рік передбачено 3,2 млн. гривень. Такі видатки з державного бюджету будуть необхідні тільки у найближчі два роки, оскільки з переходом до електронної системи подання та аналізу звітності у майбутньому, обробка отриманої від компаній та отримувачів платежів звітності та підготовка звіту ІПВГ буде відбуватись в автоматичному режимі.

Наразі також відбувається розробка та впровадження електронної системи подання та аналізу звітності у видобувних галузях (онлайн-платформи для розкриття даних видобувних галузей). Витрати на ці заходи, а також на заходи із забезпечення функціонування онлайн платформи у найближчі два роки здійснюватися за кошти міжнародної технічної підтримки (Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) за дорученням Федерального уряду Німеччини).

6. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття

Удосконалення існуючого порядку розкриття інформації, а також  впровадження на законодавчому рівні нових вимог Стандарту ІПВГ 2019 року сприятиме запобіганню корупції у сфері видобутку та покращить ефективність управління державними фінансовими ресурсами.

Удосконалення процедур формування багатосторонньої групи з імплементації ІПВГ на засадах рівноправності та рівної представленості різних груп заінтересованих осіб (від держави, компаній у сфері видобутку та від  суспільства), дозволить залучати суспільство до дискусій щодо роботи  видобувної галузі та перспектив її розвитку.

Поглиблення рівня прозорості діяльності компаній видобувних галузей сприятиме попередженню корупційних дій у сфері управління надрами та покращенню клімату у видобувній галузі як для внутрішніх, так й для зовнішніх інвестицій.