12 квітня народний депутат України Сергій НАГОРНЯК здійснив чергову поїздку на фронт до наших захисників з Черкащини та особисто передав допомогу. Сергій Нагорняк розповідає, що головним пріоритетом в депутатській роботі є допомога військовим. «Виявити ці потреби допомагають звернення громадян, робота на виборчому окрузі. Можна сказати, що його межі нині сягають далеко за адміністративну територію регіону, мешканці котрого довірили мені бути їх обранцем. Адже я часто їду до наших військових на фронт, де свободу і цілісність України захищають мої виборці. Саме забезпечення їх потреб в техніці, амуніції, зброї, провізії — це сьогодні пріоритет у моїй роботі.
Ця допомога для мене не просто робота; це можливість показати що це наш спільний фронт, де слово батьків, звернення до депутата про допомогу їх сину-захиснику, стає траншем підтримки його підрозділу чи бригади. А висловлені тим чи іншим бійцем потреби при зустрічі з нардепом на передовій, в наступний його приїзд матеріалізуються в квадроцикли, РЕБи чи МАВіки, прилади нічного бачення чи маскувальну сітку. Поточні та перспективні потреби бійців, їх забезпечення — наша спільна турбота. Вкотре нагадую, що якщо немає змоги донатити, напишіть слова підтримки військовим— це також дуже важливо. Не забувайте показувати свою повагу і вдячність захисникам, коли бачите їх в тилу», — розповідає Сергій Нагорняк.
Допомога для 3-ї та 118-ї бригад
В рамках цієї поїздки для 3-ї окремої штурмової бригади було передано квадроцикл AODES PATHCROSS 650-L, який важливий при виконанні бойових завдань.
Також для 159-го батальйону 118-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ було передано квадроцикл AODES PATHCROSS 650-L. Забирав квадроцикл Олег на позивний «Бізон» разом з побратимом.
Розповідь розвідника Олега «Бізона»
Олег на позивний «Бізон» служить у розвідці 118 окремої бригади. Сам він родом з Кіровоградської області. Жив у Донецьку, де створив сімʼю, де народилася донечка, але через російську окупацію був вимушений покинути домівку та переїхати у 2014 році в Черкаси. Розповідає, що місто замилувало своєю природою. Уже тут, в Черкасах, у нього народилася друга донечка, і місто стало дуже рідним для сімʼї. Пан Олег каже, що через війну не має часу аби бачити як ростуть донечки. Бо здебільшого тут, на гарячій передовій, разом з побратимами.
«У нас тут дійсно бойове братство. Коли бувають критичні моменти, ми не їдемо у відпустку додому, навіть коли таку можливість дають. Бо як я залишу тут своїх побратимів», — розповідає Олег.
Каже, що ситуація на фронті критично тяжка, і люди повинні це розуміти, допомагати військовим.
«Зараз дуже важливі технології, дуже важливі дрони. І дуже треба люди. «Люди з дронами», так би мовити», — наголошує розвідник, натякаючи на людей, які вміють керувати дронами.
Також Олег на позивний «Бізон» каже, що дуже важливо аби люди показували правильне ставлення до військових в тилу, проявляли чуйність та людяність.

Заклик до людяності в тилу
«Розуміння військових — це дуже важливо сьогодні. Людське розуміння і ставлення. Серед військових, безумовно, є різні люди. Але якщо ви бачите в тилу людину у формі — проявіть повагу, вдячність. І людяність, якщо ви бачите що він може в якомусь складному психологічному становищі. Розуміння цивільними того, що військові бачили пекло, стримуючи ворога, відбиваючи наступи — це важливо. Усвідомлення, що пройшовши всі випробування, захисники заслуговують на те щоб в тилу вони бачили не байдужість, а підтримку — це важливо», — каже Олег «Бізон».
Ми маємо памʼятати, що військові після пекла передової, коли приїздять додому, мають бачити вдячність, підтримку від українців. Тому ввічливість, небайдужість, добрі слова — це найменше, що ми можемо зробити для військових.
Допомога Євгенію Підцерковному та його підрозділу
На зведену тактичну групу, в якій служить Євгеній Підцерковний з міста Багачеве, Сергій Нагорняк передав два квадрокоптери Mavic 3 PRO.
Раніше Євгеній був депутатом двох скликань, секретарем міської ради. Нині ж він там, де визначається майбутнє нашої держави — на передовій захисту України. Обидва його сини — Олександр та Іван також захищають Батьківщину на передовій.
Потреби війська: акцент на дрони
На питання про потреби військових, говорить що на сьогодні на 80% успіх на полі бою залежать від дронів різних видів. За його словами, ще у 2014-2015 роках військові орієнтувалися на свій власний зір і слух, а сьогодні «зором» для військових стали дрони, яких дуже потребують наші захисники на передовій.
«Дякую Сергію Нагорняку за передану допомогу та підтримку. Та й загалом, часто спілкуюся з Сергієм Володимировичем з різних питань — обговорюю законопроєкти, питаю як планує голосувати у Верховній Раді з тих чи інших питань. Мені подобається, що він відкритий до діалогу», — говорить Євгеній Підцерковний.
Критика байдужості в тилу
Про ситуацію «в тилу» каже, що поведінка людей його часто засмучує. «Нам бракує патріотичного виховання молоді. Не «заради галочки», а саме системної державної політики в цьому напрямку. Ця війна надовго, і вона на виживання нашої нації. Обороноздатність і стійкість країни залежить від усвідомленості людей. Ще, на що звертаю увагу — інколи люди ніяковіють, коли бачать військових. Повагу, вдячність військовим треба висловлювати коли вони живі. Коли бачите захисників у формі — підійдіть, подякуйте, обійміть. Я часто кажу коли бачу як зустрічають захисників на щиті: «Те що схиляєтесь на коліна перед ним і стелите квітами дорогу, це добре. Але коли він був живий, чи висловлювали йому подяку, чи відчував він як потрібен суспільству і як його тут цінують?». На мою думку, всі ці слова поваги й шани треба говорити за життя, вони потрібні військовому коли він живий», — наголошує Євгеній Підцерковний.
Пропозиція законодавчих змін
Він звертає увагу на те, як його самого і його побратимів засмучують факти неповаги до військових.
«Необхідно прийняти закон, згідно якого відповідальність за образу військового буде така ж, як і за образу поліцейського. А не так, як зараз: за образу військового — смішний штраф 300 гривень», — розповідає пан Підцерковний.
Усвідомлення обов’язку громадян
Наголошує на тому, що люди мають бути свідомі, відповідальні. Проходити підготовку, мати навички надання першої медичної допомоги, а місцеві органи самоврядування — ефективно й своєчасно організовувати подібні заходи.
«Нині є дисбаланс у суспільстві, відчуття несправедливості. Ворог буде й надалі «розхитувати» наше суспільство, підвищуючи ризик громадянської війни. Ми маємо бути свідомі і єдині, вирішувати ті виклики, які є перед суспільством, брати на себе відповідальність і памʼятати про наші обовʼязки як громадян України», — наголошує наш захисник.
Заключне слово: віра в перемогу
Ми не починали цю війну, але ми обов’язково покладемо їй кінець!
Нам нема куди відступати. Вистоявши 3 роки повномасштабної війни, утримавши кілометри фронтових рубежів ціною життів наших Героїв, ми обов’язково переможемо. Росія – це зло, що загрожує світу. Зло буде покаране. Ми вдячні Збройним Силам України, кожному захиснику й захисниці, усім волонтерам і працівникам тилу за подвиг мужності й незламності, всьому українському народу за єдність та віру в Україну. Ми повернемо Українські прапори на окуповані території, а всіх, поневолених полонених, примусово депортованих і викрадених українських громадян — на вільну українську землю. Не пробачимо жодного розстріляного ворогом життя і примусимо понести відповідальність всіх винних к звірствах та знищенні українців.
Єднаймося навколо допомоги нашим захисникам!


Будьте першим хто залишив коментар.